Чорногора – Українські Карпати

Чорногора – найвищий хребет Українських Карпат. Карпатські гори є найвищими в Україні і до їх складу входить шість вершин висотою понад 2000 метрів над рівнем моря. Це гора Говерла (2061 м.), гора Бребенескул (2036 м.), гора Піп Іван (2028 м.), гора Петрос (2020 м.), гора Гутин-Томнатик (2016 м.), гора Ребра (2001 м.). Українські Карпати – Чорногора простягається більш ніж на 40 кілометрів.

Значний відбиток в прямому значенні цього слова на Карпатах залишили льодовики, які при поступовому зсуві забирали з собою різноманітні гірські породи і утворювали глибокі долини – так звані льодовикові кари. Таких карів на Чорногорі є досить багато по обидва боки хребта. Чітко вираженими є кари, дном яких є озера Бребенескул і Несамовите.

Словом, гори в Українських Карпататах – Чорногора – це справжній витвір мистецтва, а митцем є матінка природа.

Гірський масив – Чорногора

Українські Карпати – Чорногора – це найвищий хребет і тут розташовані шість вершин. Розглянемо їх детальніше.

Гора Бребенескул

Гора Бребенескул – друга за висотою вершина Чорногірського хребта, та й України загалом вершина. Висота гори Бребенескул складає 2032 м. над рівнем моря.

Гора Гутин-Томнатик

Гора Гутин-Томнатик – одна з найкрасивіших і найвищих вершин в Українських Карпат. Гутин-Томнатик є одним з шести двохтисячників України, його висота складає 2016 м. над рівнем моря. Біля підніжжя гори розташоване озеро Бребенескул, яке з трьох сторін оточене горами.

Озеро Бребенескул – найвисокогірніше озеро України. Розміщене на висоті 1793 (1801) м. над рівнем моря, в котловині між горою Бребенескул і Гутин-Томнатик. Ширина озера 67 м, довжина 147 м. Глибина до глибина 3 м. В котловині біля озера часто панує спокійна, іноді майже містична атмосфера. На берегах озера зручно влаштовуватись на нічліг для туристів.

Гора Брескул

Брескул – одна з Чорногірських гір висотою 1911 м. над рівнем моря.

Гора Говерла

Гове́рла — найвища вершина Українських Карпат, висота 2060.8 м. Знаходиться у Рахівському районі на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей на масиві Чорногора.

• Висота: 2060.8 м
• Розташування: Україна
• Гірська система: Бескиди, Карпати
• Координати: 48°9′40″ пн. ш. 24°30′00″ сх. д.

В перекладі з угорської мови назва вершини означає "Снігова гора".

Говерла має конусоподібну форму. На схилах – форми плейстоценового заледеніння, каменепади. Бувають снігові лавини. Складається з пісковиків і конгломератів. Вкрита альпійськими луками, чагарниковими пустищами, подекуди – кам’яні осипи.

Біля підніжжя – один з витоків Пруту, водоспад. Знаходиться у межах охоронної зони Карпатського заповідника.

Говерла - популярний об'єкт літнього та зимового туризму. Через популярність має високий рівень засміченості привершинної ділянки.

Основні маршрути на Говерлу включають сходження зі сторони турбази «Заросляк» (через так звану Говерляну), зі сторони урочища Козьмещик та по гребеню Чорногірського хребта як зі сторони гори Петрос, так і зі сторони гори Пожижевська. Взимку альпіністським сходженням на Говерлу присвоєна категорія 1Б, тому відпочинок взимку на Говерлі є доволі екстремальним. Основними небезпеками при зимових сходженнях на гору є сильний вітер, який є дуже характерним для Говерли, особливо взимку, та можливе обледеніння схилів.

Гора Гомул

Гора Гомул – мальовнича вершина поруч з Чорногірським хребтом висотою 1786 м. Гора Гомул лежить в Івано-Франківській області, її географічні координати: 24° 33′ 52.1″ сх.д., 48° 8′ 8.6″ пн.широти.

У перекладі з румунської «Гомул» означає «непомітний». 

Найближчими «сусідками» Гомулу є гора Шпиці (1863м) на півдні та гора Велика Маришевська (1567,3 м) на північному сході. Гора Гомул вкрита трав’яними та напівчагарниковими альпійськими луками. Дещо віддалена від основного Чорногірського хребта, чітко виражена вершина так манить до себе. Проте, як правило, Гомул так і залишається непідкорений туристами.

Гора Дземброня

Дземброня – Чорногірська вершина висотою 1877 м. над рівнем моря.

Гора Данці

 Гора Данці - чорногірська вершина, висота якої складає 1856 м. над рівнем моря. 

Гора Менчул

Менчул – гора висотою 1998 м. над рівнем моря. Входить до складу хребта Чорногора.

Гора Петрос. Загальні відомості про гору Петрос

Петрос – гора, одна з найвищих вершин хребта Чорногора (2020 м), знаходиться на північному-західному кінці хребта між горами Шешул і Говерла у Рахівському районі Закарпатської області. Західний і південно-західний схили гори круті з численними кам’яними розсипами, північний та північно-східний – урвисті, зі скельними виступами. Є давньольодовикові форми рельєфу. Складається з пісковиків. Вершина вкрита переважно субальпійською рослинністю. Поширені чагарники (яловець сибірський, рододендрон) і ялинові ліси (до висоти 1530-1600 м). Взимку на Петросі досить часто сходять лавини. Є туристичний притулок на південних схилах нижче полонини Рогнеска.

Гора Петрос як популярний об’єкт туризму

Гора Петрос – дуже популярний об’єкт туризму. На гору є багато туристичних маршрутів, найпопулярніші з яких починаються з сіл Кваси та Лазещина, а також з с.м.т. Ясіня та станції “Свидовець”. Нерідко на гору виходять через Говерлу, мандруючи Чорногірським хребтом. Для альпіністських сходжень Петрос – одна з небагатьох вершин Українських Карпат, яка має категорію (1Б – тільки взимку). Категоруванню підлягає маршрут по південно-східному ребру. Воно дуже стрімке, проте тут збирається менше снігу і нема небезпеки сходження лавин. На шляху, якраз на ребрі, є три великі скельні виступи висотою по 8-12 метрів, які добре проглядаються здалеку. Піднімаючись на вершину взимку, потрібно строго дотримуватись потрібного маршруту, і ні в якому разі не спокушатися на бажання траверсувати схил, йти серпантином, як зазвичай це роблять влітку. В такому разі є велика небезпека підрізання схилу чи ще гірше кулуару, а це може спровокувати лавину.

Лавини на Петросі

Маршрут на гору Петрос по південно-східному ребру при сильному боковому вітрі йти строго по ребру дуже небезпечно, – є загроза злетіти в кулуар. Українські Карпати – це, певна річ, не Кавказ чи Альпи, але і тут трапляються досить потужні лавини. Зрештою, опиниться людина під 5-ти метровим шаром снігу, а чи її присипле всього кілька десятків сантиметрів – немає значення, всеодно вибратись самотужки практично нереально. На жаль, більшість випадків сходження лавин на людину закінчуються трагічно.
Сумна статистика показує, що навіть якщо постраждалий виживе протягом ходу лавини, але його не витягнути за перші 15 хвилин, то шанси на порятунок падають вдвічі. Після години часу, як би це плачевно не звучало, але шукають вже не живих… І не варто вірити в байки, які повчають, що треба робити при попаданні під сніг, мовляв зорієнтуватися в просторі і видрапуватись на поверхню. Ті одиниці, що вижили, розказують зовсім інші речі: немає орієнтації в просторі, страшно, немає чим дихати, скрізь сніг, нестерпно холодно, поворухнутися неможливо. Кажуть, що навіть чути, як зверху ходять люди, чути, як вони розмовляють… А людину, що засипало, не чути зовсім, як голосно б вона не кричала. Тому не варто недооцінювати небезпек, які є в горах, особливо в зимовий період. Як кажуть, гори не пробачають помилок, а тільки іноді дарують другий шанс…

Гора Піп-Іван

Гора Піп-Іван – одна з найбільших вершин Українських Карпат. Висота 2028 м. З гори Піп-Іван часто починають свої мадрівки Чорногірським хребтом. На вершині знаходяться руїни обсерваторії „Білий Слон”, яку зрештою в недалекому майбутньому планують відновити. Вийти на Піп-Іван можна з села Шибене, в яке можна добратися автобусом з Верховини. А далі дорога веде через КПП на полонину. На пів дорозі до вершини є мальовниче Карпатське озеро Марічейка біля якого зручно робити нічліг. На гору Піп-Іван, як правило, дістатися можна вже на другий день походу.

Гора Ребра

Гора Ребра – найнижча з гір-двохтисячників в Чорногорі, висота 2001 м. над рівнем моря. При проходженні Чорногірським хребтом особливого враження не справляє. Проте, гора Ребра значно красивіше виглядає з підніжжя гори Шпиці. Географічні координати гори Ребра: 24° 33′ 36.2″ сх.д., 48° 6′ 41.5″ пн.ш. Гора Ребра знаходиться на території Карпатського природного національного парку, на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей. Ця вершина фактично є центром Чорногірського хребта, через неї ще на початку минулого століття проходив польсько-словацький кордон. Очевидно, ще з тих часів тут залишилися рештки майже повністю зруйнованих окопів, колючого дроту та пронумеровані прикордонні стовпчики.

Існує кілька варіантів походження назви гори Ребра. За одним із них, обриси цієї вершини схожі на людське ребро, звідси й назва. Інший варіант видається правдоподібнішим – паралельні виступи на схилах, що утворилися внаслідок неоднорідного руйнування твердих і м’яких гірських порід, дуже нагадують ребра зголоднілої тварини, тому гора й отримала таку назву.

Зійти на гору Ребра можна не одним шляхом. Можна підніматися з урочища Гаджина, але зробити це буде непросто і навіть небезпечно, оскільки з цього боку схили гори скелясті, досить стрімкі. Проте саме урочище Гаджина, розташоване в давньольодовиковому котлі, є прекрасним місцем для ночівлі та огляду навколишніх гір – високі Ребра на південному заході, дивовижні скелясті Шпиці на півночі та стрімкий хребет Кедруватий на південному сході. Крім того, вийти на гору Ребра можна йдучи основним хребтом (від гори Менчул дорога займе приблизно півтори-дві години). До речі, любителям зимового гірського туризму треба бути дуже обережними, бо, крім сильних вітрів на вершині, є велика ймовірність зірватися вниз із одного з численних прямовисних обривів чи карнизів або потрапити в лавину. Взимку на цій горі було помічено сліди чи то собаки, чи то вовка. Щодо інших представників фауни, то тут можна зустріти гадюк, ящірок, оленя чи косулю; на крутих скелях полюбляють гніздитися сокіл, беркут, яструб…

Гора Ребра вкрита густою травою, у якій переважають щучник дернистий та біловус, а також м’яким килимом зеленого моху.

Тут можна натрапити й на рідкісні рослини, занесені до Червоної книги України:

• наскельниця лежача,
• ломикамінь моховидний,
• рододендрон та інші.

Врешті, як і на багатьох інших вершинах, на горі Ребра багато чорниць і брусниць.

Мабуть, тяжко в Карпатах знайти вершину, із якої не відкривалися б неймовірні краєвиди. Так і з горою Ребра – вона є прекрасним майданчиком для огляду завдяки своїй більш ніж двотисячній висоті:

• на північному заході видніється гора Туркул, правіше від неї,
• на північний схід, – скелясті Шпиці,
• на півдні височіє гора Гутин Томнатик,
• а на південному сході – друга за висотою вершина Карпат Бребенескул,
• під самою горою Ребра можна побачити невеличкі озерця (за деякими даними, їх налічується 5).

Гора Смотрич

Смотрич – гора в Чорногорі висотою 1898 м.

Гора Туркул

Гора Туркул – одна з ланцюжка гір Чорногірського хребта. Висота Туркула становить 1933 м. над рівнем моря. Біля підніжжя гори Туркул знаходиться чарівне колись, а тепер наполовину заболочене озеро Несамовите, яке все ще продовжує манити до себе численних любителів забрести куду далі від цивілізації…

Гора Пожижевська

Пожижевська – гора висотою 1822 м. над рівнем моря, розташована в найвищому хребті Українських Карпат – Чорногорі.

Гора Шешул

Шешул – Чорногірська вершина висотою 1688 м.

Гора Шурин

     Гора Шурин – одна з гір хребта Чорногора, висотою 1772 м. над рівнем моря. 

Гора Шпиці

Гора Шпиці – мабудь, одна з найцікавіших гір в Карпатах. Висота складає 1863 м., але далеко не у висоті справа… Схили гори сперезані скальними виступами висотою 20 – 50 м, які справді нагадують шпиці. Гора шпиці залишає після себе незабутні враження. Географічні координати гори Шпиці − 24° 34′ 5.6″ сх.д., 48° 7′ 31.8″ пн.ш. На східному схилі гори здіймаються гострі скелясті виступи, завдяки яким гора Шпиці й отримала таку назву. Скелі, яких, за деякими даними, налічується аж 15 рядів, сформовані переважно з олігоценового магурського пісковика; вони є наслідками давнього гірського зледеніння, що відбулося в Карпатах у четвертинний період.

За умови хорошої видимості (а таке буває далеко не завжди, оскільки, за словами спеціалістів, природні гірські розломи біля Шпиць більше, ніж інші місцевості, притягують опади) звідси відкриваються чудові краєвиди.

• На північному заході – великий котел, за деякими даними, котел Данциша, обмежений хребтами Великі і Малі Кізли.
• Трохи правіше, у напрямку на північ від гори Шпиці, видніється гора Гомул, а ще правіше, на північний схід – гора Велика Маришевська.
• На півдні – ще один давньольодовиковий котлован, грандіозний за своїми розмірами та красою, який ще називають урочищем Гаджина. Утворене воно скелястими схилами гір Шпиці та Ребра.

Саме тут, за словами місцевих жителів, похований Олекса Довбуш, провідник опришків. Тут же, 1878 року, був побудований і запрацював перший в Українських Карпатах прихисток для туристів, названий на честь Яна Грегоровича, одного з засновників Товариства Татранського в Коломиї. А перший дороговказ на гору Шпиці був встановлений ще 1884 року. В урочищі Гаджина рідко бувають туристи, зате влітку час від часу тут можна зустріти пастухів із довколишніх сіл (переважно з Бистреця), які випасають овець, коней та корів. І нарешті, ще далі на південь височіє гора Бребенескул, друга за висотою вершина не лише Чорногори, а й усієї України.

Гора Шпиці вкрита трав’яними і напівчагарниковими альпійськими луками. Зокрема, тут зустрічаються такі рідкісні представники флори, як ліннея північна, білотка альпійська, соссюрея альпійська, кортуза Матіолі тощо. Також на схилах цієї гори можна натрапити на таку цікаву рослину як сугайник клузія, яка належить до зникаючих видів і тому охороняється. Багато є чорниць і брусниць. Що ж до жерепу, то якщо підніматися на Шпиці з Бистреця через перевал Маришевську, то його там досить багато, але є стежка, якою так-сяк можна пройти. Якщо йти з урочища Гаджина, то жерепу там мало, а тому цей шлях значно легший. До речі, треба бути уважним – на схилах гори Шпиці часто трапляється колючий дріт, що лежить там, певно, уже десятки років.

Час від часу на скелі на гору Шпиці приїжджають альпіністи, хоча й не так масово, як, наприклад, у Бубнищі чи на скелях Довбуша.

Безсумніву, гора Шпиці – одна з найнезвичніших вершин Карапат, і тому саме з неї радять починати свою мандрівку Чорногорою.